- творіння
- [твоур’і/н':а]
-н':а, р. мн. -р'і/н'
Орфоепічний словник української мови. - «Перун». 2008.
творіння
Смотреть что такое "творіння" в других словарях:
творіння — іменник середнього роду … Орфографічний словник української мови
творіння — я, с. 1) Дія за знач. творити 1), 4); будування. 2) Продукт творчості, діяльності людини. || Те, що створено природою. || перев. мн. Твори літератури, мистецтва. 3) розм. Жива істота. || Про людину … Український тлумачний словник
Обоження - обожествлення - обоготворення - обожнення — Грецький термін θέωσις вживається на означення правди про наділення людині через Божу благодать найтіснішого онтологічного поєднання з Божим життям, що св. Петро назвав участю співпричастям (гр. κοινωνία) у Божій природі (2 Пт. 1:4), а численні… … Термінологічний довідник для богословів та редакторів богословських текстів
істота — (живий організм, людина, тварина); створіння, творіння (перев. про людину) … Словник синонімів української мови
Стеллецкий, Владимир Иванович — Владимир Иванович Стеллецкий Дата рождения: 7 (20) апреля 1905(1905 04 20) Место рождения: Херсон Дата смерти: 29 июня 1985(1985 06 29) … Википедия
амрита — и, ж. В індуїстській міфології – особливий напій, еліксир безсмертя, добутий богами з океану на початку творіння … Український тлумачний словник
пігмаліон — а, ч. 1) У давньогрецькій міфології – скульптор, який закохався у вирізьблену ним статую Галатеї. 2) перен. Особа, закохана у своє творіння … Український тлумачний словник
творильний — а, е. Стос. до творіння … Український тлумачний словник
чудотворство — а, с. Діяння, творіння чуда … Український тлумачний словник
сад каменів — Започаткованій в середньовічній Японії сад (в період Муроматі), який складався переважно з необроблених природних каменів, композиційне розташування котрих мало символізувати космогонічну панораму природи, де зіштовхуються могутні сили світового… … Архітектура і монументальне мистецтво
